Коли навесні увесь світ став на паузу через карантин, Антарктида лишалась одним із небагатьох місць на планеті, де науковці продовжували роботу. Але і в їхні плани втрутився коронавірус: полярники з української станції "Академік Вернадський" були змушені на довший час затриматися після року зимівлі — через закриті кордони було проблематично доставити команду їм на заміну.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЩоправда, попри коронавірус, учасники цьогорічної сезонної експедиції повернулися в Україну, де вже відбули два тижні самоізоляції, а також зізналися, якою була Антарктида цього року і як вона розриває шаблони навіть для досвідчених науковців, пише hromadske.
За словами Анни Євчун, науковиці, яка приїхала на "Академік Вернадський" на початку цього року у складі сезонної експедиції та займається вивченням наземних екосистем Антарктики та їхніх реакцій на зміни клімату, поїхати в Антарктиду — це справжнє досягнення, адже зуміла використати свої навички та вміння сповна.
"Поїхати в Антарктиду — це, з одного боку, солідний рівень для науковця, а з іншого — специфіка певної сфери. Ще залежить від того, про яких спеціалістів ми говоримо — зимівників або сезонників. Адже у зимівників є конкурс, добирають найкращих фахівців під визначене коло завдань, які треба виконувати цілорічно.
А сезон — про це дуже влучно сказав глава Національного антарктичного центру Євген Дикий — це конкурс радше не людей, а проєктів. Він короткий, треба встигнути багато зробити, і виграють ті, чий проєкт є найцікавішим, найбільш актуальним і реальним", — розповідає Анна.
Також кауковиця каже, що охоче повернулася б до Антарктиди на сезон, якщо буде новий цікавий проєкт, але не на зимівлю — не може залишити на цілий рік дитину. Не заважає бажанню і те, яким складним видався шлях додому з Антарктиди. У НАНЦ навіть не допускали можливості, що через коронавірус полярників залишать на станції на ще довший час, але хвилювання було.
"Страху не повернутися не було, бо коли розумієш, що ти абсолютно жодним чином не можеш вплинути на ситуацію, який сенс боятися? Просто сидиш і чекаєш. Знервованість була, але ми і знали, і бачили, що люди, які за це відповідають, роблять усе можливе і неможливе. Адже на деяких станціях зимівлю таки залишили на другий рік.
Але коли ми уже дізналися, що наша зміна вже сіла на корабель і прямує до нас з Пунта-Аренасу, усі були дуже раді. І це було таке полегшення! Ми тільки тоді відчули, яке напруження було в усіх нас. Коли ми на моніторі побачили, як наближається корабель, усі вже спакували речі і буквально сиділи на валізах. Або стрибали від радості!", - каже Анна.
Варто зауважити, що шлях науковців додому видався доволі складними, а виною став коронавірус. Так, після дев’яти днів корабельної мандрівки від берегів Антарктиди Анна з колегами прибула до Пунта-Аренасу, а потім — до Сантьяґо.
В обох карантинних чилійських містах довелося провести кілька тижнів у готелях, очікуючи, доки Національний антарктичний центр владнає усі питання із безпечним поверненням полярників додому. Потім був переліт із Сантьяґо до Бразилії, якого понад 15 годин довелося чекати в аеропорту. Звідти — до Лісабона, а тоді евакуаційний рейс до Києва.
"Знаєте, як кажуть, що школа чи, скажімо, родина є відображенням соціуму, так само і станція. Це таке саме суспільство, але лише його маленький шматочок... А сама Антарктида — надзвичайна! Усе те, що можна побачити на фотографіях, відео — це лише малесенька частина того, що ви відчуваєте, коли туди потрапляєте. Це немов зовсім інший світ — ніби потрапити на Марс", - підкреслила науковця.
Обов'язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Нагадаємо,
Як повідомляв портал Знай.uа,
Також портал Знай.uа писав, що
