Тиждень тому поблизу аеродрому в Чугуєві Харківської області зазнав аварії літак , який виконував навчальні польоти з курсантами. У катастрофі загинули 26 осіб. Проте досі немає чітких відповідей, чому так сталося і що насправді могло призвести до трагічної аварії.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧитайте Знай в Google News!
Військово-транспортний літак АН-26 ввечері в п'ятницю, 25 вересня, виконував навчальні польоти з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Студенти групами по 19-20 осіб сідали в повітряне судно і під наглядом екіпажу з семи військових льотчиків виконували вправи і отримували штурманські навички.
Спершу все йшло добре, однак близько дев'ятої години вечора літак, на борту якого була остання група молодих курсантів, несподівано знизився, зробив різкий поворот вліво і вдарився крилом об землю недалеко від траси Київ–Харків.
Для розслідування причин аварії Кабінет міністрів створив спеціальну комісію, Міністерство оборони направило генеральну інспекцію, а Державне бюро розслідування відкрило кримінальне провадження.
Згідно з даними ДБР, як повідомляє , на цей час ведуть розслідування по чотирьох напрямках. Зокрема йдеться про можливі помилки екіпажу, керівників і організаторів польоту, технічні несправності літака або неналежний його ремонт та обслуговування.
Проте, як запевнив начальник Головного слідчого управління ДБР Максим Борчаковський, версія теракту або диверсії на борту літака також не відкидається, але вона не є пріоритетною. Відповіді на всі запитання можуть дати тільки результати вибухотехнічної експертизи.
Крім того, Державне бюро розслідувань також спростувало інформацію зі ЗМІ про відмову лівого двигуна АН-26. Слідство встановило, що вийшов з ладу вимірювач крутного моменту (ВКМ), але не сам двигун. Побачивши неполадку, пілот літака запросив посадку на аеродромі Чугуєва і почав знижуватися до нього, але не долетів буквально півтора кілометра.
На основі цієї інформації голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер публічно заявив про "зволікання" працівників аеродрому, що давали дозвіл на посадку борту: "...люди, які відповідають за цю посадку, відповіли тільки через хвилину".
Представник слідства Вадим Приймачок підтвердив, що затримка дійсно була, але причиною назвав те, що на аеродром у цей момент сідав інший літак.
Водночас голова урядової спецкомісії, віцепрем'єр-міністр по "оборонці" Олег Уруський не виключає людського фактору: "Слідство розглядає кілька версій авіакатастрофи. З усім тим стає зрозуміло, що на технічні несправності, які мали місце, наклався людський фактор у різних його проявах".
Зі слів військового льотчика, який на умовах анонімності пояснив виданню, що можуть означати слова про "людський фактор", причинами аварії можуть бути:
"Я допускаю, що було небезпечне зниження літака, але льотчик побачив попереду якусь перешкоду і пішов сідати на ґрунтове поле ліворуч. Швидше за все, льотчик хотів посадити літак на ґрунт і різко розвернувся", – вважає співрозмовник.
Водночас експерт назвав неможливими припущення про те, що пілот переплутав трасу зі злітно-посадковою смугою або що на борту АН-26 було занадто багато людей:
"Це нереально, думаю. Як я зрозумів, це був рідний аеродром для екіпажу. Також і посадковий прожектор вони включили. Нарешті: якби вони так переплутали, то ніколи не перетинали б шосе по діагоналі", – зазначив фахівець.
Інший авіаційний експерт пояснив, що проблема могла полягати у технічній несправності, на яку екіпаж літака не зміг коректно зреагувати. На його думку, лівий двигун АН-26 в якийсь момент міг зупинитися, але не зафлюгуватись як годиться, тобто його лопаті не зайняли нове положення, яке найменше впливає на аеродинаміку.
Представник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат визнає, що на АН така процедура не завжди проходить коректно. "На нових літаках флюгування робиться автоматично, а на АНах воно не автоматичне: двигун може стати (в необхідне положення, - ред.), а може – і ні. Так, флюгування допомогло б легше керувати літаком. Але чи став на флюгер конкретно цей АН – невідомо", – сказав Ігнат.
Варто зауважити, на державному підприємстві "Антонов", яке виготовляє і ремонтує АНи, повідомили, що розбитий під Харковом літак був виготовлений в 1977 році і за час експлуатації двічі проходив капітальний ремонт. Останній з них – в 1996 році.
У серпні цього року фахівці "Антонова" досліджували технічний стан 43-річного повітряного судна. Вони визначили, що на наступний капремонт цей АН слід надіслати через два роки – в липні 2022 року. А термін служби "нещасливого" лівого двигуна був продовжений працівниками заводу "Мотор Січ" до червня 2021 року, термін служби правого двигуна закінчувався в жовтні поточного року.
"Це ще не найстарший наш літак, у нас є АН і 1968-го року. Звичайно, це не нові літаки, але інших у нас немає! Ми тільки на них можемо захищати Батьківщину: на Ан, на Су, на МіГах", – пояснив спікер Командування ПС Юрій Ігнат.
Авіаційний юрист Андрій Козлов також не бачить об'єктивних причин критикувати "застарілі" АНи. Він зазначив, що хоча ці літаки не нові, але перевірені і надійні. Представник Повітряних сил також називає АН-26 "надійною технікою", яка "іноді падає".
Обов’язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Нагадаємо,
Як повідомляв портал "Знай.ua",
Також "Знай.ua" писав, що
