У темний для української історії день - п'ятницю, 25 вересня, в жахливій авіакатастрофі літака ВПС України Ан-26 під Чугуєвом загинула майже вся 133-та льотна група Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Вижив тільки один курсант - В'ячеслав Злочевський.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧитайте Знай в Google News!
Серед загиблих були курсанти 2-го і 4-го курсів. Вони планували створити сім'ю, а перед польотом говорили, що щасливі, і обіцяли зателефонувати після приземлення, але назавжди залишилися в небі. Про це повідомляє один з українських телеканалів.
У загиблого курсанта Миколи Микитченка, який загинув у аварії під Чугуєвом, залишилася дружина Влада. Зараз їй 21 рік, йому було 22 і він хотів стати цивільним пілотом. Вони дружили з дитинства, дівчина чекала його з АТО, а коли повернувся — відразу одружилися і мріяли про дитину.
"Він говорив:"У нас буде дівчинка, така ж, як і ти, красива". А я кажу:" Ні, я більше хочу хлопчика", — згадує вдова.
Ольга Гузь, сестра курсанта, згадує, що її брат того дня не хотів летіти і повинен був проводжати маму на заробітки, але йому не вдалося, не відпросився.
"Говорив: "Мам, я хотів тебе обійняти і так хотів тебе побачити". І потім сказав, що передзвонить після польоту", — згадує сестра курсанта Миколи Микитченка Ольга Гузь.
Останню свою розмову з 23-річним Русланом Шереметом постійно згадує і його мама, син якої говорив про те, що щасливий.
"Мамо, я щасливий". Це ті останні слова, які він мені сказав, і які донині в моїй пам'яті", — каже Олена Шеремет, мама загиблого курсанта Руслана Шеремета.
А ось піти в льотчики Руслана надихнув його дід, який служив в Афганістані, Грузії та Німеччині. І саме його розповіді найбільше захоплювали хлопця.
"Найбільше не те, що героїзм, а те, що відповідальні... Те, що в Афганістані сідали, зливали максимум палива, щоб забрати вбитих, поранених... Каже: "Я теж хочу так", — розповідає дідусь курсанта Руслана Шеремета Кадиржан Кахаржанов.
Закохані в небо були і в родині ще одного курсанта - 20-річного Олександра Скочкова, сина штурмана Іл-76, збитого терористами в 2014-му під Луганськом. Олександр в кадрах фільму про батька з посмішкою на обличчі розповів, що найбільше любить небо за почуття, для нього це була немов романтика. У тому ж фільмі мама Олександра сказала, що батько пишався б вибором сина.
Ще одного загиблого курсанта 133-ї льотної групи Дмитра Андрущенка згадують, як завжди усміхненого юнака. У ліцеї, де він навчався, досі висить карта з прапорцями університетів. Саме на ній хлопець обирав заклад, де мріяв здобути омріяну професію.
"У моїй пам'яті це була дуже світла, добра, весела, життєрадісна дитина. Він мріяв про кар'єру військовослужбовця", - згадує класна керівниця Дмитра Ніна Омельченко.
Чотирьом молодим курсантам 133-ї льотної групи було всього 19 років: це Дмитро Донець з Чернігівської області, Костянтин Зібюк з Хмельницької області, Олександр Клевець з Херсона, Богдан Матвійчук з Житомирщини. Вчителі кажуть, що ці хлопці вибрали небо ще в школі.
А ось 22-річний Ростислав Булій зі Львівщини про свою мрію літати нікому не розповідав. Перед тим, як вступити до авіаційного університету, закінчив економічний технікум. Водночас 20-річний Олександр Бойко з Сумщини здобув освіту в Шосткинському ліцеї-інтернаті спортивного профілю, де навчаються його брат і сестра.
Тим часом президент України 6 жовтня нагородив медаллю "За військову службу в Україні" — за самовіддане служіння українському народу і зразкове виконання військового обов'язку "Всіх загиблих і одного курсанта, який вижив у катастрофі Ан-26.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше
Раніше повідомляли, на Львівщині попрощаються із загиблим у катастрофі під Чугуєвом земляком: "з дитинства марив небом".
Як повідомляв Знай.uа, "У кабіні пілота знаходилися не зовсім ті": як проходив останній політ Ан-26 і основні версії катастрофи.
Знай.uа писав, "Саша лежатиме поруч з татом": у Мелітополі поховають загиблого в катастрофі Ан-26 Олександра Скачкова.