Розлучення в Україні: з ким за законом повинні залишитися діти, відповіді юристів

Під час розлучення у родині найбільше страждають діти, адже мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. І для дітей це болючий досвід - визначення місця проживання. Адвокат Кулик Ю.В. пояснила у соціальній мережі facebook деталі, які регулюються законодавством України.

Читайте Знай в Google News!

Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини.

При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що ПЕРЕВАГА В МАТЕРАЛЬНО-ПОБУТОВОМУ СТАНІ ОДНОГО З БАТЬКІВ НЕ Є ВИРІШАЛЬНОЮ УМОВОЮ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ЙОМУ ДІТЕЙ.

Суд зобов’язаний надати дитині можливість висловити думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Наприклад, судом першої інстанції на виконання вищенаведених положень, було заслухано думку дитини, яка зазначала, що вона любить батька, бажає проживати лише з ним та з бабусею. Пояснила, що матір вона боїться, бо та її била, не приділяла їй уваги.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли до висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання малолітньої особи разом з батьком, надавши першочергове значення інтересам дитини.