Читайте Знай в Google News!
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Куди ми тільки не заїжджали з друзями. Допомагали й добробатам, і бригадам Збройних Сил, і дитячим будинкам Донбасу… Спочатку й не думав підписувати контракт, але потім усвідомив, що й так постійно на передовій, то чому б і ні? І от уже понад три з половиною роки захищаю рідну землю. До речі, навіть найближчі родичі цього досі не знають. А більшість однокласників та друзів і поготів – залишилися на окупованій території.", - згадує Роман.
Попри те, що за роки служби у Романа траплялися різні бойові ситуації, про своє рішення йти служити він жодного разу не пошкодував. Навіть після поранення дуже швидко реабілітувався й знову рушив на фронт.
"Це трапилось торік у вересні. Темна безмісячна ніч, ми з побратимом стояли на чергуванні. Було тихо, як ніколи, жодного пострілу… І раптом прилітає… Куля заходить мені в плече, зачіпає хребет, вилітає… Це був єдиний постріл того вечора. Явно працював снайпер-професіонал. Побратими швиденько надали допомогу, відвезли до найближчого медпункту, де підлатали рану. Далі – військовий шпиталь, три тижні лікування, реабілітація. За першої ж нагоди повернувся назад до побратимів. Адже ми домовились: разом – до перемоги! Звільнити рідну землю від окупантів для мене – справа честі.", - згадав він.
Обов’язково підпишись на наш канал у
Нагадаємо,
Як повідомляв портал "Знай.ua",
Також "Знай.ua" писав,