Так вже склалося в цьому році, що День Конституції так само, як і Трійця, припадає на неділю. Трійця пройшла — відзначали її традиційно три дні. А скільки днів будемо відпочивати на честь української Конституції? Чи обмежаться українці стандартними дводенними вихідними – дізнавалися Znaj.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКоли День Конституції – дата державного свята
28 червня український народ щорічно відзначає національне свято – День Конституції України. У цей день (точніше, у ніч) в 1996 році була прийнята Конституція незалежної України. З того часу українці щороку, на 28-й день першого літнього місяця, святкують одну з головних національних подій України – затвердження Основного закону країни.
Вихідні в День Конституції – скільки буде
Державні свята, які випадають на неділю, заведено українським законодавством переносити на найближчий робочий день, тобто відзначати в понеділок і разом з тим відпочивати у цей день. І оскільки 28 червня у 2020 році припадає на неділю, День Конституції будемо святкувати й 29 червня в тому числі. Тобто українців очікує триденний уїк-енд – 27, 28 і 29 червня. І до речі, відпрацьовувати 29 число не доведеться.
Червень виявився місяцем відпочинку, як і годиться першому місяцю літа. Початок червня супроводжувався триденним відпочинком на честь Трійці та її Зелених свят. А кінець місяця підніс українцям ще один додатковий вихідний у зв'язку з головним державним святом України – Днем Конституції. Тому в червні відпочиваємо на два дні більше, ніж зазвичай.
Історія української Конституції
Яскраву сторінку в історії конституційних пошуків у світі створив Пилип Орлик, якого у XVIII ст. було обрано гетьманом Війська Запорізького. Документ "Договори й постанови прав і вольностей військових" (1710) вважається першою конституцією Української держави. За своєю сутністю конституція Орлика відповідає тогочасним тенденціям розвитку європейської політичної думки, а в чомусь навіть випереджає європейську політичну теорію та практику, надаючи перевагу принципам конституціоналізму над європейською ідеєю абсолютизму.
Наступним, не менш важливим кроком у процесі розробки Конституції є прийняття Центральною Радою (парламентом) 29 квітня 1918 року третього проєкту Конституції України «Статут про державний устрій, права і вільності УНР». А також затвердження Західноукраїнською Національною Радою 13 листопада того ж року «Тимчасового основного закону про державну суверенність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Трагічні події того часу не дозволили втілити зміст цих документів в життя.
Слід відзначити, що Конституція УНР заснована на демократичних стандартах, які сьогодні визнані міжнародною спільнотою основоположними принципами держави. Документ визначає національний суверенітет як основне джерело державної влади, неподільність території, культурні права національних меншин. Важливу роль відіграють місцеві органи влади та принцип поділу влади. Конституція визначає рівність для всіх громадян, незалежно від віку, релігії, раси та статі, закріплює основні права і свободи людини, скасовує смертну кару.
Враховуючи таку багату конституційну спадщину, робота по створенню Основного закону Української держави розпочалася відразу після проголошення її незалежності в 1991 році за участю вітчизняних та провідних світових експертів і завершилася прийняттям Верховною Радою Конституції України в червні 1996 року.
Зберігаючи ключові принципи та положення, Конституція в сучасних динамічних історичних умовах адекватно реагує на глобальні зміни й виклики часу.
З 30 вересня 2016 року набирають чинності поправки до Конституції в частині правосуддя і нова редакція закону "Про судову систему і статус суддів". Конституція також проголошує, що прокуратура втрачає функцію перегляду і розглядає тільки подачу публічних звинувачень в суд і процесуальне керівництво досудового розслідування. Відповідно до конституційних змін, тільки адвокати можуть займатися захистом громадян у суді.
Керуючись бажанням підняти рівень життя українців до рівня розвинених європейських країн, ведеться напружена робота по вдосконаленню положень Основного закону. Основна ідея конституційних змін полягає в побудові сильної держави на основі добробуту та сталого розвитку громад.
Як змінювалася Конституція України
З моменту проголошення незалежності 24 серпня 1991 року Україна стала парламентською республікою. 8 грудня 1991 року разом з Російською Федерацією та Білоруссю було підписано угоду про створення Співдружності Незалежних Держав.
Згідно з Конституцією, прийнятою в червні 1996 року Верховною Радою, глава держави обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Вищим органом державної влади є однопалатний парламент – Верховна Рада України, що складається з 450 депутатів, які обираються на загальних виборах на 5 років (з 2006 року, раніше термін повноважень тривав 4 роки). Виконавчим органом є уряд (Кабінет Міністрів), очолюваний прем'єр-міністром, який призначається парламентом за рекомендацією Президента.
1 січня 2006 року набрала законної сили нова редакція Конституції України, яка передала частину повноважень Президента уряду, наблизивши систему влади до польської, але все ж з сильнішою позицією глави держави. Неоднозначні, нерозумні й місцями взаємно суперечливі політичні механізми привели в наступні роки до спорів про компетентність і, як наслідок, майже до паралічу українських державних інститутів.
1 жовтня 2010 року Конституційний суд постановив, що конституційні поправки 2004 року порушують закон і, таким чином, відновили Конституцію 1996 року.
21 лютого 2014 року Верховна рада України відновила чинні положення Конституції 2004 року. Закон набрав чинності 22 лютого 2014 року після прийняття закону.
