У Херсоні з'явилися білборди з привітанням городян з річницею проголошення ОУН декларації про відновлення Української держави, яке відбулось у Львові 30 червня 1941.
Відповідні фото рекламних щитів опублікували користувачі в соціальних мережах. На білбордах вказано, що вони розміщені під егідою мера Херсона Володимира Миколаєнка.
Дехто з користувачів обурився чере те, що в Херсоні встановив борди "з клятвою Гітлеру".
Справа в тому, що третьому пункті "Акту відновлення Української держави" є такі слова:
"Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера створює новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації".
"Хвилинка прекрасного! У Херсоні мер святкує річницю принесення клятви у вірності Адольфу нашому Гітлеру!", - зокрема обурюється користувач Сергій Саливон.
Що ж насправді відбулось 30 червня 1941 року у Львові і чому Гітлер потрапив до декларації ОУН.
Варто нагадати, що на початок 1939 року Україна була практично розчетвертована, а її етнічні землі поділені між СРСР, Польщею , Румунією та Чехо-Словаччиною.
Однак українці продовжували боротьбу за створення незалежної держави. У міжвоєнний період на перші ролі в цій боротьбі виходитьх Організація українських націоналістів.
Найбільш радикальну позицію займала ОУН(Б) на чолі зі Степаном Бандерою, яка планувала використати німецько-радянську війну для боротьби за суверенну українську державу.
При цьому ОУН(Б) не розголошувала своїх намірів, організація хотіла поставити німецьку владу перед доконаним фактом.
23 червня 1941 року представник Бандери у Берліні передав німцям два документи - Меморандум та резолюції Другого Великого збору ОУН, в яких декларувалися наміри ОУН. У документах чітко заявлялося, що, Україна має бути економічно незалежною та мати власні збройні сили.
Від декларацій ОУН перейшла до дії, користаючись із ситуації у своїх інтересах.
Радянські війська залишили Львів 29 червня 1941-го. А вже 30 червня у Львові на площі Ринок розпочалися Українські національні збори, на яких були присутні понад 100 делегатів з усієї України.
Збори проголосили відновлення Української держави та створення тимчасового уряду на чолі з Ярославом Стецьком. З дипломатичних міркувань в останній момент був доданий третій пункт, що проголошував подальшу співпрацю з "Велико-Німеччиною" (його не було у першій редакції документу). Однак, цей пункт не захистив від подальших репресій і широко використовувався у ворожій пропаганді.
Прагнення українців не входили в плани Гітлера. Для себе він визначив долю народів СРСР, а зокрема України: не могло бути й мови про створення будь-якого державного утворення на завойованих територіях, їх чекала доля колонії.
Тому німці, не переконавши Бандеру та Стецька відкликати Акт, за кілька днів їх заарештували і згодом направили у концтабір Заксенгаузен. 11 липня була заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні нацисти розпочали масові арешти та розстріли оунівців.
