Попри заяву ЦВК про підрахунок понад 99 % голосів виборців, що брали участь у місцевих виборах 25 жовтня, в соцмережах продовжують з'являтися повідомлення про напади на незалежних спостерігачів та підозрілі нічні кадри працюючих виборчих дільниць. Як попереджають експерти, найгарячіша пора ще триває і поточний тиждень є не менш вирішальним, ніж за сам день голосування – саме в період підрахунку голосів можуть відбутися найнепередбачуваніші зміни як кількості офіційно зарахованих голосів за певних кандидатів, так і позицій у списку народних "фаворитів". Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Вирішальний тиждень: переписування протоколів та нічні розбірки
Саме впродовж тижня підрахунків, що триватиме до 6 листопада, можуть спливати несподіванки.
"Якщо хтось вважає, що вибори скінчилися, то він глибоко помиляється – вибори розпочалися після дня голосування і триватимуть з 26 жовтня по 6 листопада, в період підрахунку голосів. Зараз масово застосовується технологія так званого уточнення протоколів дільничних комісій: коли при здачі результатів голосування, оформлених протоколами, до територіальної виборчої комісії, більшість ТВК гальмують з прийомом документів, в силу стороннього впливу –це може бути кандидат-конкурент, що програв головному опоненту", – наголошує керівник Центру політичної розвідки Олег Пастернак.
В результаті – процес підрахунку голосів затримується. Але це не єдиний "побічний ефект".
"Дільнична комісія відправляється назад на дільницю, де за відсутності спостерігачів, членів комісії від інших партій починається переписування протоколів – "уточнення", як вони офіційно називають – і цифри змінюються. Зараз вже є чимало таких прикладів. А в Київській області це явище є, взагалі, дуже масовим. І, взагалі, саме у Київській області вибори є досить кричущим явищем: вони супроводжуються бандитськими розбірками, напівкримінальні елементи впливають на комісію і так далі", - підкреслює експерт.
Саме "силовий вплив", за словами Олега Пастернака, уособлює ще одну категорію порушень. Спроби втручань різних неформальних силових структур, приватних охоронних агентств у виборчий процес, а також напади на членів комісій, які теж були зафіксовані під час цих виборів.
"27 жовтня в Житомирі в приміщенні Корольовської районної виборчої комісії 27 жовтня члени ДВК №181425 напали на нашого спостерігача. Йому подряпали руку і намагались вибити телефон. Причиною стало те, що спостерігач знімав на відео, як члени дільничної виборчої комісії переписують протоколи в приміщенні ТВК. Наш представник викликав на місце подій поліцію. Такі дії підпадають під ч. 1, 2 статті 157 Кримінального кодексу України, або, щонайменше, настає адміністративна відповідальність за статтею 212-24 КУпАП", – повідомили в Громадянській мережі "ОПОРА".
Про нічні підозрілі дії у деяких столичних ТВК повідомляють і кияни. Один з таких кадрів, знятих пізно ввечері 28 жовтня, виклав у соцмережу користувач Фейсбуку Максим Антоненко.
Топ "системних" порушень і ноу-хау
Власне, і сам день виборів позначився цілою низкою порушень, по десяткам з яких нині триває слідство. Тільки у день голосування до поліції надійшло 5 006 заяв і повідомлень щодо виявлених протизаконних дій, а кількість розпочатих кримінальних проваджень сягнула майже 160.
"Із року в рік фактично кожна виборча кампанія супроводжується чисельними порушеннями – з "системних" цього разу теж було зафіксовано чимало. Це спроба винести бюлетені, голосування без паспорту, "карусель", підкуп виборців. Ні "сітки", ні виборчі піраміди нікуди не поділися – кандидати продовжують використовувати перевірений спосіб для організації "мотивованого виборця". А підкуп, як і раніше, залишається однією з успішних технологій для ресурсних кандидатів – в одних випадках поліція реагувала, а в інших закривала очі, оскільки з ними раніше домовилися про ігнорування її реалізації", – зазначає політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Пастернак.
Найпопулярнішим же порушенням стала агітація у день голосування – незважаючи на заборону, майже всі суб'єкти виборчого процесу використовували приховану агітацію.
Разом з тим, місцеві вибори-2020 відзначилися і інноваційними порушеннями.
"Помічено масове застосування технології виборчого туризму – особливо, в Одеській, Житомирській і Київській областях. Це зміна виборчої адреси. Згідно з останнім затвердженим положенням ЦВК, житель територіальної громади міг змінити свою виборчу адресу на ту, де фізично перебуває, проте цим фактом почали зловживати штаби. Ноу-хау також стали фейкові дільниці – яскравим прикладом стали Сумська та Миколаївська області. Деякі персони не бажали приєднуватися до інших територіальних громад та створили власну фейкову дільницю, комісію, надрукували бюлетені і почали активно роздавати, організовуючи незаконне голосування", – відзначає політтехнолог Олег Пастернак.
За таку "фейкову активність", згідно із положеннями ст. № 159 Кримінального кодексу України, порушнику загрожує покарання у вигляді штрафу від 1700 до 8750 грн або обмеження волі до 3 років.
Зміна Виборчого кодексу та "приховані рифи"
За ствердженням фахівців, існуючий нині варіант виборчої системи, за яким власне і проходило жовтневе голосування, потребує суттєвих корегувань.
"Дана система непрактична, вона заплутує виборця, бюлетень ускладнений – близько 80 % не писали виборчий номер кандидата, а більшість громадян вимушені були уточнювати у членів комісії, як їм правильно позначити свій вибір. А загалом, у майбутньому треба прибрати партизацію, так звані відкриті списки, які, насправді, не являються такими: те, що зараз намальовано у Виборчому кодексі і застосовувалося на місцевих виборах – повна маячня. А от на районні і обласні ради, враховуючи, що ці органи представляють спільні інтереси територіальних громад, можна залишити пропорційну систему", – стверджує Олег Пастернак.
Коментарі щодо бюлетенів висловлюють і чимало українців, що ходили на голосування.
Про мінуси положень сьогоднішнього варіанту Виборчого кодексу говорять і представники Громадянської мережі "ОПОРА".
"Великою помилкою було поширення пропорційної системи з відкритими списками саме на місцевих виборах до громад від 10 тисяч виборців – тому у нас в масовому порядку з'явилося таке поняття, як "партійна франшиза", яка була необхідна представникам локальних еліт та бізнесу. А частини порушень – зокрема процедурних – можна було б уникнути, якби Парламент прийняв зміни до Виборчого кодексу і всі учасники виборчого процесу тоді були б в рівних умовах", – підкреслює голова правління Громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.
Не менш важливо подбати, власне, і про рівень прозорості поствиборчого тижня. Тож вже зараз експерти наполягають на удосконаленні низки моментів, пов'язаних з підрахунком голосів.
"Сьогодні у Виборчому кодексі чисельна кількість правових колізій, "прихованих рифів", які можуть призвести до значно критичніших наслідків на парламентських виборах, що стануть наступними в країні, оскільки ціна голосу буде ой як висока. Вже зараз ціна кожного голосу надзвичайно висока – в країні дуже багато випадків, коли між кандидатами різниця в 10, а то і менше, голосів. Одним з прикладів став 208 округ, де одним з кандидатів був Олег Ляшко, – різниця між лідерами перегонів склала 1400 голосів, що є мізерним для парламентського округу", - відзначає керівник Центру політичної розвідки Олег Пастернак.
Ми і надалі слідкуватимемо за ситуацією в країні, тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
