У Києві 3 грудня відкрилася фотовиставка у вікнах 120-річної “Кам’яниці з драконами”.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧитайте Знай в Google News!
"Будинок, що спить" — так називається інсталяція з архівними фотографіями, що інтегровані у вікна закинутої будівлі на бульварі Тараса Шевченка, 19. Вона присвячена річниці від дня народження відомого українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.
"Весь світ спить" — часто повторював Сковорода. І в цьому його філософія перегукується з буддизмом, де реальність порівнюється зі сновидінням. Дослідники життєвого і творчого шляху Григорія Савича з'ясували, що пізньої осені 1758 року йому наснився сон: невидима сила показала Сковороді огидні картини людського "різнобуття", які нагадували фантасмагорії Босха — життя вельмож і простолюду, купців і священників. Цей сон, сприйнятий Сковородою за Боже об'явлення, спонукав філософа відцуратися світу і заглибитись у себе.
Фасад будівлі "Кам’яниця з драконами" перетворився на галерею унікальних архівних портретів українців у традиційному одязі. Заплющені за допомогою комп'ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності й поринають у світ, створений медіа та рекламою.
Головним елементом експозиції є великий портрет Григорія Сковороди. А фотографії належать авторству видатного українського фотографа Івана Карпова.
Інсталяція є продовженням вже відомого киянам проєкту "Зазираючи у вікна", реалізованого Українською асоціацією професійних фотографів (UAPP) у співпраці з ГО Мапа Реновації.
"Зазираючи у вікна” - проєкт, який надав можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії. "Будинок, що спить" — частина цього проєкту і продовження роботи з темою сновидінь", - розповів автор проєкту Мстислав Чернов, генеральний директор Української асоціації професійних фотографів, міжнародний журналіст, письменник.
Цим проєктом митці намагаються привернути увагу суспільства та влади до проблеми занепаду цінних будівель і разом з тим популяризувати творчість українських фотографів. Використання порожніх вікон закинутої будівлі як рам для фотографій — синтез фотомистецтва та архітектури, який демонструє, що збереження історії необхідне в усіх сферах культурного надбання нашого народу.
"Кожен такий закинутий будинок приховує за сторічною цеглою багаторівневі нашарування історії. Але цю історію вкрай складно розповідати, коли твої вікна заколочені фанерою, а слухачі швидко проходять повз. На час інсталяції будинок заговорить до містян світлинами, розташованими у вікнах. Хто знає, можливо серед перехожих трапиться інвестор-меценат, який розгледить у "Кам’яниці з драконами" прихований потенціал", - каже архітектор Дар’я Корба.
За словами організаторів, будинок було обрано не випадково. Історія "Кам’яниці з драконами" починається наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хильчевський, відомий як земляк та великий друг Пантелеймона Куліша — батька українського історичного роману та дослідника творчості Григорія Сковороди.