Незважаючи на те, що вже другий місяць поспіль в країні діє "полегшений" варіант карантинних обмежень, більшість українців лише починають повноцінно втягуватися в нові стандарти життя. А чимало громадян й досі не можуть повернутися до звичного режиму роботи. Як вплинула хвиля пандемії коронавірусу на український ринок праці та яку небезпеку може нести за собою можливе осіннє загострення ситуації, дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Коронакриза вдарила по 5 млн українців
Про найбільш постраждалі сектори на ринку праці та надважливі кроки, які має впровадити Уряд задля попередження цілком можливого другого "удару" хвороби, розповіли експерти Центру економічної стратегії в ході тематичної пресконференції, що відбулася 28 липня.
"Ми бачимо дуже суттєву різницю між офіційними даними Державної служби статистики і Державної служби зайнятості та даних соцопитувань. Якщо в першому випадку лише 2% "робочої сили" – а це 368 тисяч українців – втратили роботу під час пікового періоду коронакризи, то за даними соціологічних опитувань ця цифра може досягати 16%, що дорівнює близько 2,8 млн", – зазначає економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.
Та показники значно збільшаться, якщо врахувати людей, які й досі перебувають у стані "прихованого безробіття" – яким довелося перейти на часткову зайнятість, а відповідно, і оплати, або які були насильно відправлені у неоплачувану відпустку.
"Результати опитувань говорять про те, що кількість українців, що знаходяться в "прихованому безробітті" дорівнює близько 3,1 млн. Ця цифра значно більша, ніж загальна кількість людей, які втратили роботу – це важлива річ, про яку треба говорити і враховувати при вирішенні питання допомоги безробітним в період пандемії. Офіційних же даних від Держстату та ДСЗУ поки немає – вони тільки почали збір за цим критерієм", – відзначає Дарія Михайлишина.
"Удар безробіттям" може повторитися: на черзі – дієві кроки від Уряду
Очікувано, що найбільше коронакриза вплинула на сектори, діяльність яких потрапила під заборону:
-готельно-ресторанний бізнес;
-роздрібна торгівля;
-фінансова та банківська сфера.
Згідно з офіційними даними найбільше постраждав саме готельно-ресторанний бізнес – за проміжними даними, кількість звернень у Державну службу зайнятості збільшилась у 2,4 рази.
Втім, після введення адаптивного картинну ситуація на ринку праці почала помітно покращуватися – "затишшя" минуло як у зростанні кількості вакансій, так і в активізації шукачів роботи.
Та, за словами експертів, ця "хвиля щастя" може протривати недовго.
"Якщо в Україні буде передбачувана друга хвиля поширення коронавірусу, зайнятість знову може різко зменшитись. Тому перше, що Уряд має якнайшвидше зробити – це налагодити оперативний збір статистики ринку праці на рівні тижня, а не місяця чи кварталу, як зараз. Також надважливо, аби державна підтримка була таргетована та націлена саме на ті сектори, які постраждали найбільше, аби мінімізувати кількість звільнень. А по-третє – потрібно розробити механізм підтримки не тільки тих, хто втратив роботу, а і людей, які перебувають у стані "прихованого безробіття"", – підкреслює економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.
Та поки ж комплексного і, що найважливіше, дієвого підходу до вирішення цієї проблеми ані в Уряді, ані в Парламенті так і не презентували.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
