Стрімкий розвиток ринку "купівлі-продажу" в інтернеті, що спостерігається впродовж останніх кількох років, став пріоритетним способом розрахунку для десятків тисяч українців. При цьому, заповнення коротенької анкети при реєстрації на черговому онлайн-ресурсі вже майже ні в кого не викликає сумнівів. Та, як виявилося, така легковажність може призвести не тільки до втрати кругленької суми, а й до поширення особистих персональних даних невідомим вам особам. Експерти наголошують, що тільки за 1 місяць 2020 року близько 50,3 млн разів споживачі зазнали порушення своїх прав з боку популярних сьогодні інтернет-магазинів. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Пандемія привнесла нове дихання – хто купує, а хто і "полює"
Експерти Союзу споживачів України презентували результати свіжого моніторингу сегменту E-commerce, у якому дослідили ринок українських інтернет-магазинів на предмет дотримання законних вимог та лояльність до споживача.
Орієнтовно, сьогодні у світі сегмент електронної комерції оцінюється у близько 4 трильйонів доларів на рік – зокрема, в Європі цей показник дорівнює майже 717 млрд євро, а в Україні – близько 4 млрд доларів.
"Донедавна Україна входила до прошарку країн, де найдинамічніше зростав ринок електронної комерції – у нас спостерігався показник у 30 % щорічного приросту електронної комерції. В Україні, в середньому, споживач витрачає близько 200 доларів на рік. За експертним прогнозом, цей сегмент буде зростати щорічно і до 2040-го року обсяг продажів через інтернет сягне 95 % від всього ритейлу", – зазначає заступник голови правління ГО "Союз споживачів України" Олег Цільвік.
Якщо у 2019 році приріст "е-покупок" дорівнював 17 %, то у 2020-му цей показник значно збільшиться.
"Перехід споживачів в сегмент електронної комерції буде активнішим, в результаті впливу пандемії. Цей рік став поштовхом для зміни доступу бізнесу до споживачів – в умовах обмеженого спілкування з покупцями, він почав переходити в інтернет. За даними тільки однієї компанії Shop-Express, за 2, 5 місяці карантину на її платформі було створено 1271 інтернет-магазин, при чому 92 % - підприємці, що замовляли послугу, раніше не займалися інтернет-продажами", – підкреслює Олег Цільвік.
Водночас, змінилася і модель споживчої поведінки. Сьогодні чимало українців відчувають фінансові труднощі, тому змушені шукати більш дешеві пропозиції товарів та послуг, змінився сегмент товарів, які здебільшого купують.
І тут назріває надважливе питання – як убезпечити себе, щоб мінімізувати ризики, зокрема: персональних даних та безпеки розрахунків.
"Ваш "портрет" як споживача зараз стає об'єктом для маркетингових досліджень і просування реклами для вас. Ваші уподобання можуть створювати певний інтерес і ціну за ваші дані для інших учасників ринку. Сьогодні витік інформації – це звичайна річ в умовах нашої досить незахищеної інформаційної системи, і останні скандали з витоком інформації навіть з державних реєстрів – це, дійсно, ризик для громадян і прав українців", – відзначає заступник голови правління ГО "Союз споживачів України".
Будьте уважні: серед лідерів – теж порушники
Як відзначають експерти, особливої "міграції" у переліку найпопулярніших інтернет-магазинів не відбулося.
За даними Retailеrs, послугами магазинів з топу-25 лише за 1 місяць українці скористалися 111 млн разів.
І вражаючим є той факт, що у 50, 3 млн з них (а це фактично у половині випадків) споживачі, навіть не замислюючись про це, зазнали порушення своїх прав від 6 компаній з топового списку. Виявлене порушення, а саме відсутність інформації про суб'єкта господарювання, позбавляє споживача можливості захистити свої права у разі виникнення проблемної ситуації.
"Досить широке розповсюдження останнім часом здобуло таке поняття, як маркетплейси – коли продавці реалізують не тільки свій товар, але ще надають площадку для реалізації сторонніми продавцями товарів на власних ресурсах. Яскравим прикладом є лідер за кількістю відвідувань, де можна натрапити на компанію іншої країни – на них не розповсюджується Законодавство України, а у державних органів з прав споживачів немає можливості навідатися до них у разі виникнення конфліктних ситуацій: гарантійних випадків, виявленні суттєвих недоліків, де має передбачатися заміна товару тощо", – наголошує експерт.
Також в п'ятірці лідерів є приклад магазину, де чітко встановлено, що адміністрація сайту не несе відповідальності перед користувачами щодо виконання замовлень відповідними продавцями. Тобто, фактично маркетплейс не несе жодної відповідальності за стосунки зі стороннім продавцем.
Що ж стосується захисту персональних даних, то ситуація теж далеко не ідеальна.
У рейтингу лідерів є також аптеки – як підкреслюють експерти, вони мають обов'язково зазначати ліцензію на здійснення діяльності. Так от частина з них її не надала, що також є одним суттєвим порушенням.
Тож, напрямок електронної комерції потребує суттєвих змін на державному рівні.
"Сьогодні слід приділити значну увагу маркетплейсам – врегулюванню питання щодо його відповідальності за дії сторонніх продавців. Що ж стосується інтернет-магазинів загалом, то в цьому сегменті слід навести лад. Бо, наприклад, в Європейському союзі є добровільний реєстр гравців сегменту електронної комерції, що дозволяє проводити досудове врегулювання спорів між споживачами і інтернет-продавцями. Було б доцільно створити подібний реєстр в Україні, аби він міг підтягувати інформацію з даних Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб та громадських формувань", – відзначає заступник голови правління ГО "Союз споживачів України" Олег Цільвік.
Таке нововведення споживачу дасть можливість перевірити компанію, а продавцям допоможе побачити і усунути власні недоліки. А не менш вагомим додатком мав би стати портал врегулювання спорів між покупцем та інтернет-продавцем.
А поки ж українці мають не забувати про існуючі "законні переваги".
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
