Уродженець української землі Юрій Форчук прийняв рішення емігрувати в далеку Канаду не від хорошого життя. З України він поїхав в 1912 році й оселився в містечку Хоумстедінг на схід від Едмонтона.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧитайте Знай в Google News!
Про це стало відомо завдяки повідомленню порталу ukrainianpeople.us.
Через кілька років, у 1916 році Юрію прийшла повістка, що потрібно з'явитися з речами. Форчука було заарештовано, оголошено "ворогом-іноземцем" і відправлено на каторжні роботи до Скелястих гір. Потрапивши в табір Джаспер для інтернованих, він не змирився зі своєю долею, а зважився на втечу, незважаючи на те, що втікачів нещадно розстрілювали.
"Охоронці табору стріляли в нього, кулі свистіли повз його вуха, але йому дивом вдалося залишитися в живих", - згадувала його онучка, письменниця Марша Форчук-Скрипух.
Форчук був одним з понад 8-ми тисяч канадських українців, які несподівано стали бранцями системи. У цій країні, яка обіцяла їм землю, роботу і щасливе життя, вони абсолютно несправедливо були заарештовані і відправлені на каторжні роботи до таборів для інтернованих. Так канадський уряд після початку Першої світової війни розпорядився долями сотень тисяч мирних іммігрантів.
Як таке могло статися?
Чому цивілізована країна, яка запрошувала на постійне місце проживання молодих і здорових людей різних національностей і віросповідань, так легко зрадила їх?
Відповідь тут: "Страх-це єдиний засіб, який можна успішно застосовувати, щоб утримувати їх в рамках закону. І я не сумніваюся, що коли уряд Домініону продовжить йти цим шляхом, іноземні елементи тут будуть слухняними і легко контрольованими, як стадо ягнят" (лист від сера Гю Макдоналда до вельмишановного А.Мейгена, 3 липня 1919 року).
Лояльність натуралізованих українців по відношенню до канадського уряду ніколи не викликала сумнівів у місцевої влади. Українці в рекордних кількостях приєднувалися до канадської армії, для цього навіть змінюючи свої прізвища на "Smith" і "Williams". Тоді як деякі українські канадці отримували нагороди, як, наприклад, капрал Ф. Коновал, якого було нагороджено Хрестом Вікторії, інші ж були викриті як "вороги-австрійці", відкликані з армії та інтерновані.
Один з таких українців Нік (Микола) Кономод писав з табору у Галіфакса до капітана Адамса з 6 військової дивізії, нагадуючи, що він добровільно записався в армію, яка формувалася в Едмонтоні в серпні 1914 року. А до цього він жив у Канаді протягом семи років, одружився на жінці канадського походження, підтвердив свою лояльність і не міг зрозуміти "на підставі якого звинувачення його тут тримають".
Багато хто намагався втекти. Під час таких спроб шість українських іммігрантів було застрелено. Деякі, не витримавши важких умов, наклали на себе руки.
Сьогодні канадські українці, нагадуючи нації від чого вони постраждали як народ у цій країні, звертаються до уряду Канади з вимогою публічно визнати відповідальність за несправедливість, завдану українській громаді між 1914-1920 роками та компенсувати втрати.
Чесне визнання і відшкодування необхідно саме в цей час, як гарантія того, що такі злодіяння проти людства ніколи не повторяться і канадські громади ніколи в майбутньому піддаватимуть такому масовому порушенню прав людини, етнічної дискримінації і громадянських свобод. Хоча того, що сталося в минулому не змінити, все таки прийшов час для спокути.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше
Раніше повідомляли, ватиканський "Робін Гуд" став порятунком для транссексуальних повій.
Як повідомляв Знай.uа, Комаровський показав наслідки пандемії в різних країнах.
Знай.uа писав, населення України різко зменшується - сумні прогнози і варіанти вирішення проблеми.
