Напередодні чергового саміту Україна-ЄС, запланованого на 1 жовтня, у Києві відбулася масштабна дискусія "Євроінтеграція України: прорив чи провал?", присвячена першому року роботи Верховної ради ІХ скликання. До обговорень загальних підсумків "працьовитості" нардепів та Уряду, ініційованих ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС"", долучилися фахові експерти, представники нинішньої влади та експрем'єр-міністр України Олексій Гончарук. Як виявилося, із загального переліку обіцяних змін у передвиборчій програмі партії "Слуга народу", що утворює парламентську більшість, була реалізована лише чверть. А попри майже 5000 проведених Верховною Радою голосувань, поза увагою нардепів залишилися надважливі для країни напрямки: безпека оборони, соціальна та гуманітарна політика, а також купа невиконаних змін, обумовлених в Угоді про Асоціацію ЄС. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Організаційні питання переважили в пріоритетах нардепів - важливі напрямки "в прольоті"
За результатами аналітичного дослідження фахових експертів Мережі захисту національних інтересів, враховуючи пріоритетність українського Парламенту у проголосованих законопроектах впродовж року, наразі значно "просідають" надважливі напрямки.
"За рік роботи Верховна Рада проголосувала 4970 разів, при цьому затвердивши 804 чинних документи. 87 % із ухвалених пропозицій є президентськими ініціативами і тільки 6 % – Кабміну. Здебільшого, Парламент працював у напрямках економічний розвиток, галузевий розвиток і багато уваги присвятив організаційним питанням. Втім, мало приділяв уваги гуманітарній політиці, безпеці оборони і соціальній політиці", – зазначає експерт з питань законодавчої підтримки реформ, бюджетної, податкової та фінансової політики, інформаційних технологій Мережі "АНТС" Ярослав Сидорович.
Процес виконання передвиборчих обіцянок, а, власне, саме вони і стали вагомим фактором довіри тисяч українців, які віддали свій голос за команду Володимира Зеленського, теж "кульгає".
"В програмі партії "Слуга народу" 16 розділів і 74 зобов'язання, втім, показник їхнього виконання – на рівні 28,3 %. На жаль, ще жодного зобов'язання не було виконано по реформі правоохоронних органів, по економічній стратегії, яке передбачало мету досягнути рівня доходів і життя вище середнього європейського. Не приділялася увага інфраструктурі, національній ідентичності і громадській злагоді – ці позиції передбачали налагодження питання із тимчасово переміщеними особами, фіскальні пріоритети для української мови і культури", – наголошує Ярослав Сидорович.
Одним із прикладів останнього напрямку стало скорочення фінансування Міністерства культури і освіти, що відбулося навесні – воно, взагалі, не відповідає передвиборчій програмі.
Тож тепер питання виконання інших, найвагоміших позитивних для країни, обіцяних удосконалень постало ще гостріше.
"Це і запровадження другого рівня пенсійного забезпечення, і економічний паспорт українця, запровадження обов'язкового медичного страхування, розвиток профілактичної медицини. Також позбавлення Державної фінансової служби правоохоронних функцій – на жаль, Фіскальна служба в цьому році продовжує існувати і навіть має фінансування близько 1 мільярда гривень, хоча є створена окрема Податкова і Митна служба", – зазначає експерт з питань законодавчої підтримки реформ, бюджетної, податкової та фінансової політики, інформаційних технологій Мережі "АНТС".
"Розлад" між Кабміном та Парламентом – підтримка ініціатив мізерна
Експерти також наголошують на певному "розладі" взаємодії Верховної Ради та Кабміну. Підтримка законодавчих ініціатив Уряду народними депутатами України виявилася вкрай мізерною – показник схвалених пропозицій дорівнює всього 20 %.
Якщо порівнювати кількість прийнятих законопроектів, ініційованих Кабміном за часів правління Олексія Гончарука та Дениса Шмигаля, то із великим відривом лідирує попередній прем'єр-міністр – із показником у 31 затверджених Парламентом законодавчих ініціатив проти 4 проголосованих при нинішньому прем'єрі.
Як зазначав Знай.ua, одним із найрезонансніших "провалів" ініціатив діючого нині Кабінету міністрів України, став Проект постанови із новим планом розвитку країни, особисто представлений Денисом Шмигалем в сесійній залі Верховної Ради. Тоді офіційна презентація прем'єр-міністра призвела до справжнього "вибуху" критики від чималої кількості нардепів.
"Верхівка" ігнорує більшість кроків для вступу в ЄС: чи "світить" українцям європейське життя?
Разом з тим, на шляху досягнення найголовнішої вимоги десятків тисяч українців за часів трагічних подій Революції Гідності, виявляється, теж не все гладко.
Процес виконання нашою країною Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС став другою головною темою зустрічі.
"В Конституції зафіксовано, що Верховна Рада займається розвитком стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС. Угода про Асоціацію є ключовою у досягненні цієї мети. Проте, на жаль, це завдання виконується не достатньо добре: у 2019 році було 42 % виконання, а у 2020-му – взагалі, поки що тільки 26 %. Звісно, що до кінця року ще є час, але треба розуміти, що кількість завдань збільшується – цього року завдань по Угоді про Асоціацію збільшилося на 318, а виконано лише 6", – пояснює експерт Мережі захисту національних інтересів Ярослав Сидорович.
І тут "старання" нардепів виявляються ще більш катастрофічними.
А, побачивши загальний список законів, які має ухвалити український Парламент, взагалі, можна втратити віру в "європейське майбутнє".
Нардепи засуджують бездіяльність Кабміну та штучну імітацію вступу до ЄС і НАТО
До того ж, окремі власні зобов'язання лежать і на Кабінеті міністрів України – саме Уряд повинен виносити постанови щодо затвердження чіткого Плану Заходів з виконання Угоди про Асоціацію.
Як відзначила Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш–Цинцадзе, питання євроінтеграції впродовж останніх місяців суттєво знизило свою присутність в комунікації Кабміну із Парламентом.
"На рівні гасел та заяв ніхто не скасував напрямку руху, але в реаліях ми, дійсно, маємо імітацію євроінтеграційної законотворчості і, взагалі, розвитку до ЄС та НАТО. Кабінет міністрів України, які є основними виконавцями Угоди, не проявляли особливої ініціативи. Ми маємо багато напрямків імітації – зокрема, імітацію захисту внутрішнього українського товаровиробника, роботи правоохоронних органів, а зареєстрована колегами з фракції "Слуга народу" так звана ініціатива "Купуй українське 2", взагалі, порушує Угоду. Чи, скажімо, ініціатива, яка ходить сьогодні коридорами Кабміну, щодо ліквідації і розділення між МЕРТом і МОЗом Держпродспоживслужби і намагання відновити Санепідемслужбу", – повідомляє Іванна Климпуш–Цинцадзе.
За словами Голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, під прикриттям вболівання за здоров'я українців, разом із Санепідемслужбою, яка представляла собою "корупційну систему", призначену для збирання поборів, все це повернеться.
"2021 рік дає нам можливість перегляду Угоди – і важливо, аби підготовка до цього відбувалася із серйозним залученням стейкхолдерів: бізнес-асоціацій, громадянського суспільства, народних депутатів. Та поки що системного діалогу з боку Уряду ми не бачимо. А також мене турбує відсутність обіцяної трьома віце-спікерами платформи взаємодії між Урядами та Парламентом щодо законодавчого забезпечення виконання наших зобов'язань в Європейській інтеграції. Реального плану не існує", – наголошує нардеп Іванна Климпуш–Цинцадзе.
Нинішній стан подій прокоментував і попередній прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, який, до речі, теж запам'ятався українцям "заплямованим" скандалом. Він став головним героєм цинічної розмови, оприлюдненій у так званих записах "плівок Гончарука" у вересні 2019 року, із обговоренням того, як "продати" МВФ непопулярне підвищення цін на газ для населення.
"Відверті провали є – їх потрібно розуміти, щоб бачити пріоритети на сьогодні. Якщо відверто, Угода була підписана в таких умовах, коли вести складні перемовини з європейськими колегами було незручно через певні політичні причини, і плюс поспішали. Зараз треба показати суспільству, яку користь принесла Угода. Також вкрай потрібно усунути СБУ та правоохоронців від бізнесу, бо без цього економічного розвитку не буде ніколи. Поки бізнес бачить, що його будуть кошмарити "смотрящі" на Держпідприємствах чи якихось приватних підприємствах, толку не буде", – відзначає Олексій Гончарук.
А щодо озвученого експрем'єр-міністром існування "смотрящих", то саме Гончарука пов'язують із скандальною компанією, яка займалася незаконним продажем землі у Київській області. При цьому, жодних вагомих законодавчих змін за каденції його правління з усунення існуючих "дір" в держсистемі, по суті, ініційовано так і не було.
Фактично єдину позитивну характеристику нінішнього положення на шляху до подальшого вступу в ЄС, озвучила лише віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Незважаючи на майже одностайну негативну оцінку ситуації, Ольга Стефанішина коротко висловила своє непогодження, відзначивши, що "зараз шлях до Євроінтеграції є найбільш системним за останній час".
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
