До Дня Незалежності України політичні експерти презентували ґрунтовну добірку "плюсів" та "мінусів" нинішнього розвитку нашої держави. Зокрема, і позитивні та негативні кроки, втілені за рік президентом Володимиром Зеленським і його командою. Як виявилось, найпровальнішою стала судова система, реформи якої чи не найбільше чекають українці. Результати оцінювання були представлені на пресконференції "Україні – 29. Де ми зараз та куди прямуємо?", що відбулася 21 серпня в Українському кризовому медіа-центрі. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Переважає "перманентний песимізм" – в успіх вірить лише молодь
За словами аналітика Фонду "Демократичні ініціативи" Андрія Сухарини, впродовж усіх 29 років Незалежності українцям властивий "перманентний песимізм" – за результатами щорічних соцопитувань, більшість респондентів стверджує, що ми рухаємося "не туди".
"Зараз ми спостерігаємо суттєві відмінності – напрямок розвитку країни по-різному сприймають люди різного віку. Якщо серед молоді рівень позитивних оцінок напрямку руху складає 33 %, то серед людей старшого віку – всього 11 %. "Слуга народу" залишається лідером електоральних симпатій, але, при цьому, її рейтинг поступово зменшується: якщо на початку року вона могла претендувати на 45 % виборців, то на сьогодні цей показник вже менше 30 %", – зазначає політичний аналітик Андрій Сухарина.
Що ж стосується оцінювання, безпосередньо, "успіхів-поразок" за рік правління президента Володимира Зеленського та його команди при владі, то аналітики відзначають як і повністю "провальні" сфери, так і успішні кроки у деяких напрямках.
Про чесність в судах поки мова не йде: коли чекати змін?
Якщо говорити про панування довгоочікуваної судової справедливості та невідворотної кари для чиновників-хабарників, то, за річними підсумками експертів, тут значно переважають негативні тенденції. А це, в свою чергу, позначається і на економіці.
"У нас доволі корумпована закрита судова система, яка дуже успішно перебудовується під різні політичні сили – виходячи із своїх корумпованих сил, і зв'язків. Влада, на жаль, не спроможна формувати судову владу в інтересах звичайних порядних громадян. Одразу це відображається на економічному питанні, оскільки інвестори, знаючи, що нема чесного суду в Україні, а справи можуть вирішуватися за рахунок грошей або політичного тиску, дуже часто роблять вибір не на нашу користь", – наголошує співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
За словами Юлії Кириченко, нинішній президент одразу почав певні рухи в судовій реформі, проте без якогось стратегічного бачення ситуації.
Більшість українців й досі, напевно, пам'ятають гучне відкриття Вищого антикорупційного суду за особистої участі Володимира Зеленського та його команди. Втім, як ми бачимо, його заява про винесення справедливих рішень десяткам відомих корупціонерів вже за кілька місяців, й досі залишається не реалізованою.
"У жовтні 2019 року відбувся "фальш-старт" – був внесений законопроект, який передбачав, без врахування багатьох об'єктивних показників скорочення суддів Верховного суду, створення начебто доброчесних інститутів. Але фактично їхнє формування не вирішить основну проблему – це доброчесний суддя та зменшення корупції. Він був ухвалений, але потім багато положень визнали неконституційними, реформа не почалася – а в цей момент ми втрачали можливість Вищою кваліфікаційною комісією суддів здійснити добір нових, порядних суддів", – стверджує співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ.
Як підкреслює експерт, нині в пріоритеті на першому місці має бути доброчесність кандидата, який має ставити політичну владу нижче, ніж право.
Але ж і обирати їх поки що нікому – попередня комісія була розігнана, а нова і досі не створена. А загальна ситуація, яка нині склалася в Україні, фактично вбиває всі надії на зародження чесності і справедливості.
"Вища рада правосуддя, яка теж була частиною корумпованої системи і до членів якої є багато питань щодо доброчесності, знайшла шлях до керівництва і фактично керує багатьма напрямками судової влади. Тож, навряд чи, ми можемо сподіватися на якесь самоочищення – судова реформа, принаймні, в цьому році, провалена", – резюмує керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Єдиним світлом в кінці "корупційного тунелю" наразі є нещодавно створений документ "Антикорупційна стратегія" від НАЗК, який здобув чимало позитивних відгуків від незалежних експертів. Частина розроблених положень стосується саме судової влади. У майбутньому цей документ має здобути затвердження в Парламенті, президенту і Уряду.
Другим надважливим кроком має стати створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів за участю міжнародних експертів, акцентувавши увагу на виборі виключно доброчесних кандидатів, аби у подальшому вони "компанували" суди із свідомих правників.
Серед "плюсів" – Закон про референдум, адмінпослуги та нове районування
Проте, хоча б в інших сферах не все так безнадійно. За словами аналітиків, за рік були зроблені і вагомі позитивні кроки.
"Одним із вагомих "плюсів" річної діяльності нової влади є напрацьований доволі демократичний Закон про національний референдум, оскільки попередній фактично був інструментом повалення державності України. Нам вкрай важливо забезпечити правильну, гармонійну участь народу через референдум в управління державою, коли це необхідно, а не дати цей інструмент владі або нашому ворогу Російській Федерації як маніпуляцію. У нас є проект, високо оцінений Венеціанською комісією і, маю надію, невдовзі він стане законом і ми закриємо це питання", – відзначає співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ.
В держуправлінні не обійшлося без "стрибків". Серед позитивних тенденцій експерти відмітили успішний крок вперед у наданні адміністративних послуг та діджиталізацію.
А от недопрацьованою стороною є відсутність стратегічного підходу до децентралізації адмінпослуг: надання прав, ліцензій, оформлення землі та ін.
За словами експертів, ще одним вагомим кроком, який не вдавалося зробити за всі 29 років, є липневе затвердження 136 нових районів і створення базових рівних громад, кількість яких наразі складає 1460. Проте недоробленим з боку влади на сьогодні залишається питання "функціоналу" районних рад.
"Загалом же, найбільша проблема цієї влади – це те, що позитивні тенденції залежать виключно від конкретної людини, яка має вплив на вироблення певної політики. Якщо ми маємо державницьку людину, яка вболіває за певні сфери і знає що робити, ми отримуємо вагомі кроки вперед. Але в межах держави концепції, як реформувати, немає, і тому ми рухаємося доволі хаотично", – підкреслює керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Чи дослухаються порад представники "верхівки" країни та які законопроекти увійдуть до переліку першочергових в сесійній залі Верховної Ради у новому "політичному році" парламентарів, читайте на порталі Знай.ua.
