Питання отримання пенсії завжди було одним з найважливіших для суспільства, проте впродовж кількох останніх місяців це питання стає все актуальнішим. Тож не дивно, що все більше українців переймається майбутньою системою накопичень – саме про ці інновації все частіше говорить нині діючий Уряд. Коли має розпочатися цей процес, та що, по суті, він означатиме, дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Головне – вивести бізнес "з тіні"
За словами експертів, ці інновації не впали на нас "як сніг на голову".
"Перше – це Угода про асоціацію між Україною і Європейським союзом: є відповідний план заходів, що передбачає удосконалення системи пенсійно-накопичувального забезпечення. Друге – в передвиборчій програмі політичної партії "Слуга народу" чітко написано "впровадимо другий рівень державного пенсійного забезпечення". Першим кроком, передбаченим у затвердженому місяць тому, Указі президента про запровадження обов'язкової професійної накопичувальної пенсійної системи. І в Стратегії розвитку фінансового сектору України 2025 року, в розробці якій брали участь Нацбанк, Мінфін, регулятори системи, є запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення до кінця цього року", – зазначає експерт ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС" Ярослав Сидорович.
Як відзначає експерт, головне для якісної та безперебійної роботи даної системи пенсійного забезпечення – щоб головна фінансова система стала бездефіцитною. Но цього поки що зробити так і не вдалося.
"Одна з ключових проблем – це тіньова економіка. І це велика цифра – 1 трильйон 300 мільярдів гривень. І, якщо зменшити цю тіньову економіку з 31 % до 20 %, це буде точно бездефіцитний бюджет і у нас з'являться достатньо точні можливості для цільного розвитку пенсійної системи", – підкреслює експерт ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС" Ярослав Сидорович.
Як відзначили спікери 45 % із загального фінансування пенсій в Україні – це саме державне фінансування. Саме цей показник є критичним для економічного розвитку.
"Мені зараз закидають багато експертів про те, щоб ми оздоровлювали вже існуючу систему за рахунок тіньової економіки, мігрантів і т.д. Але вже 20 років ми цим займаємося і 20 років ніхто не дав людям того стимулу, коли вони можуть і хотіли б легалізувати свої заробітні місця і заробітну плату. Якщо подивитися на приклад інших країн – як Польща чи Словаччина – там стимулом були саме накопичувальні пенсійні рахунки і медичне страхування. Ось ці 2 стимули, які допоможуть вивести бізнес з тіні", – наголошує міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
Розгляд у першому читанні – не за горами: а як же безпека?
Що ж стосується, безпосередньо, винаходу безболісних і для державної системи, і для людей, кроків впровадження, то профільний міністр назвала один з основних порядків дій.
"Є законопроект № 2683. Так, ми до нього маємо певні зауваження, і в деякій мірі вони критичні. Разом з тим, ми готові до обговорення, ми відкриті і ми про них говоримо. Якщо доопрацювати цей законопроект, він може стати стартом до впровадження накопичувальної системи. Прем'єр-міністр зробив політичну заяву, що при впровадженні другого рівня, ми будемо давати навантаження на Фонд оплати праці і на людей. Ми це зробимо в межах єдиного соціального внеску і в межах тих внесків, які платять люди зі своєї заробітної плати", – відзначає міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
Проте, інші експерти наполягають на чіткому виконанні обов'язкових передумов.
"Фінансовий ринок потребує суттєвого перепрофілювання – він має реформуватися і бути відповідним за стандартами і якістю фінансових інструментів до європейського рівня. Нам потрібно запровадження євродиректив, які дадуть можливість ефективного накопичення на майбутнє. А захист інвестицій є одним з головних елементів функціонування системи. Ми, як комісія, вступили до Світової організації регуляторів пенсійних систем, провели Gap-аналіз нашої системи – на жаль, його результати були невтішними. А саме цей показник і є головним маяком, який має бути досягнений до того, як другий рівень запрацює", – відзначає Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.
Тож, виходить, по суті, Україна й досі не має жодного гідного фінансового регулятора.
"Ми вже бачимо, що за останні 2-3 роки "Укрбуд", банк "Аркада" і десятки інших фактичних пірамід завдають дуже велику шкоду нашим співвітчизникам, виманюючи кошти і не даючи їх заощаджувати. Україна на разі не має фінансового регулятора. Якість розкриття, контроль – щось є, але це однозначно не відповідає тим стандартам, які нам потрібно мати, аби ефективно накопичувати і забезпечити поточний нагляд", – заявив Тимур Хромаєв.
Та, попри існуючі недоліки, профільний міністр Марина Лазебна повідомила, що днями Кабмін звернувся до Голови Верховної Ради, щоб законопроект № 2683 був розглянутий як невідкладний і прийнятий в першому читанні до кінця цього року.
А, власне, обговорення і процес внесення правок триватимуть до другого читання – щоб вже з 1 січня 2022 року ця система запрацювала.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
