Кропивницький апеляційний суд 30 жовтня поставив крапку у справі про списання грошей з карток клієнтки АТ КБ «ПриватБанк». Жінці, з рахунків якої шахраї вивели 59 739,51 гривні, суд відмовив у поверненні коштів, і це рішення показує, наскільки тонкою є межа між відповідальністю банку і необережністю самого клієнта.
Історія почалася з того, що зловмисники отримали доступ до рахунків потерпілої. Кошти йшли через стандартні канали, якими користуються мільйони українців щодня, - зокрема через сервіс «Дія» і застосунок «Приват24». Саме ці інструменти, що покликані спрощувати життя, у руках шахраїв перетворилися на ключ до чужої кишені.
Чому банк не відповів за гроші клієнтки
Позиція суду зводиться до простого принципу: банк не несе відповідальності за операції, які були проведені з використанням коректних даних авторизації. Якщо транзакція підтверджена кодом, логіном і паролем, або іншим чинником, який належить самому клієнтові, формально операція вважається замовленою ним самим. Зламати таку позицію можна лише тоді, коли вдасться довести прямий намір чи недбалість банку.
У справі клієнтка стверджувала, що не надавала шахраям жодних даних і не підтверджувала списання. Однак суд зважив на те, що операції були проведені в межах звичайних лімітів для її рахунків, а отже, підстав визнати їх помилковими чи несанкціонованими не виявилося. Гроші, а це 59 739,51 гривні, залишилися у шахраїв, а повертати їх банк зобов'язаний не був.
ПриватБанк неодноразово нагадує клієнтам, що співробітники банку ніколи не запитують сотих кодів з SMS, три цифри на звороті картки чи повний номер картки. Як тільки людина повідомляє такі дані незнайомцеві, відповідальність за подальші операції фактично перекладається на неї саму.
Як захистити гроші на картці
Є кілька простих правил, які реально зменшують ризик втратити гроші. По-перше, ніколи не повідомляйте CVV-код, паролі від «Приват24» чи одноразові коди, навіть якщо співрозмовник називає себе «службою безпеки банку». По-друге, встановіть окремий ліміт на зняття готівки та онлайн-перекази, аби списання не пройшло великою сумою за раз. По-третє, за найменшої підозри одразу блокуйте картку через застосунок і телефонуйте на гарячу лінію.
Якщо гроші все ж списали, діяти треба швидко: звернутися до банку із заявою, зафіксувати всі операції і, за потреби, звернутися до поліції. Проте судова практика останніх років показує, що повернути кошти вдається далеко не завжди, і ключовим аргументом для суду залишається те, чи були операції підтверджені саме клієнтом.
Раніше портал Знай повідомляв, закон на боці працівника: чому роботодавець не має права нав'язувати "свій" банк.
Також наш портал інформував, стара SIM-картка може залишити з боргами: як захиститися від шахраїв.
